(про лаг)

v (past underran p.p. underrun)

1) протікати (проходити, проїжджати) (під чимсь)

2) мор. вибирати снасть вручну

3) показувати відстань, меншу від фактично пройденої (про лаг)

* * *

1) проходити, проїжджати, протікати (під чим-л)

2) мop. обирати снасть вручну

3) мop. показувати відстань, менше фактично пройденого ( про лаг)

1) відставання (від плану, цифрових показників)

2) недовантаження, робота з недовантаженням

1) проходити, проїжджати, протікати (під чим-л)

2) мop. обирати снасть вручну

3) мop. показувати відстань, менше фактично пройденого ( про лаг)

1) відставання (від плану, цифрових показників)

2) недовантаження, робота з недовантаженням

1. n

1) (the s.) м'якоть, м'якуш

2) м'якість

3) розм. дурень; придурок; простак; тютя

4) ліберал

2. adj

1) м'який

2) ніжний

3) тонкий, легкий, ніжний; тихий; неясний; ледь відчутний

4) ласкавий, чутливий, лагідний, ніжний

5) розм. закоханий (про погляд)

6) теплий, м'який

7) розм. вологий, сирий

8) тихий, спокійний

9) добрий, лагідний, сумирний, чутливий, чулий, вразливий

10) поступливий, піддатливий; покірний, слухняний

11) слабохарактерний

12) поблажливий; терплячий, терпимий; м'який

13) кволий; слабкий; слабкого здоров'я; млявий

14) прісний

15) пластичний

16) слабопроникаючий (про рентгенівське проміння)

17) борошнистий (про зерно)

18) фон. палаталізований, пом'якшений

19) фот. неконтрастний

20) розм. недоумкуватий; придуркуватий; простацький

21) розм. неважкий, легкий

22) розм. безалкогольний (про напій)

23) вишуканий, витончений

24) приємний (на смак, запах)

25) розмірений, повільний; спокійний

26) помірний, невеликий (про вогонь, спеку)

27) похилий

28) неяскравий (про колір тощо)

29) тех. ковкий; гнучкий

3. adv

м'яко; ніжно; тихо

4. int

тихіше!, тихенько!

* * *

1) ( the soft) м'якоть

2) м'якість

3) дурень, простак, роззява

4) = soft-shell 1;

1) м'який

2) ніжний

3) ніжний, тонкий, легкий; ледве вловимий; тихий, неясний

4) лагідний ніжний

5) закоханий

6) м'який, теплий

7) тихий, спокійний

8) добрий, лагідний; чутливий, вразливий

9) поступливий, податливий; покірний, слухняний; слабохарактерний

10) поблажливий, терпимий; м'який

11) слабкий, в'ялий, млявий ( про м'язи)

12) м'який ( про воду)

13) простуватий; недоумкуватий

14) неважкий, легкий

15) бездіяльний, гулящий, ледачий

16) безалкогольний ( про напої)

17) пологий, положистий

18) слабкий ( про ґрунт)

19) пластичний

20) слабопроникний ( про випромінювання)

21) борошнистий ( про зерно)

22) фон. палаталізований, пом'якшений

23) фoтo неконтрастний

24) мeд. який не створює звикання ( про наркотики)

25) eк. млявий ( про кон'юнктуру); нестабільний ( про ціни)

26) м'який ( про політичну лінію); примирливий

27) не забруднюючий ( навколишнє середовище); нешкідливий; cпeц. який піддається біологічному розкладу ( про детергент)

28) вiйcьк. уразливий, слабкий; невкритий, незахищений

29) програмований, програмно-керований; непостійний

1) ( the soft) м'якоть

2) м'якість

3) дурень, простак, роззява

4) = soft-shell 1;

1) м'який

2) ніжний

3) ніжний, тонкий, легкий; ледве вловимий; тихий, неясний

4) лагідний ніжний

5) закоханий

6) м'який, теплий

7) тихий, спокійний

8) добрий, лагідний; чутливий, вразливий

9) поступливий, податливий; покірний, слухняний; слабохарактерний

10) поблажливий, терпимий; м'який

11) слабкий, в'ялий, млявий ( про м'язи)

12) м'який ( про воду)

13) простуватий; недоумкуватий

14) неважкий, легкий

15) бездіяльний, гулящий, ледачий

16) безалкогольний ( про напої)

17) пологий, положистий

18) слабкий ( про ґрунт)

19) пластичний

20) слабопроникний ( про випромінювання)

21) борошнистий ( про зерно)

22) фон. палаталізований, пом'якшений

23) фoтo неконтрастний

24) мeд. який не створює звикання ( про наркотики)

25) eк. млявий ( про кон'юнктуру); нестабільний ( про ціни)

26) м'який ( про політичну лінію); примирливий

27) не забруднюючий ( навколишнє середовище); нешкідливий; cпeц. який піддається біологічному розкладу ( про детергент)

28) вiйcьк. уразливий, слабкий; невкритий, незахищений

29) програмований, програмно-керований; непостійний

I. 1) (спокойный, миролюбивый) мирний, сумирний, тихомирний, спокійний, супокійний, упокійний, лагідний, тихий. [Дай-же, боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі (Н.-Лев.). Початок нового, сумирного розмежування народів (Н. Рада). Брати! Чи всіх ми способів вже брались тихомирних? (Грінч.). Ідилія - це картинка з тихомирного, близького до природи життя (Єфр.). Упокійний (прошедший без войны) рік (Куліш). Не Литва та Україна винні, що їх гарну лагідну спілку розбито (Грінч.)]. В -ное время - за мирних часів, за мирного часу, мирними часами, під мирний час. -ные жители - мирна людність (-ности). -ный народ - мирний народ (-ду). -ный нрав - лагідна (сумирна) вдача. -ные отношения - мирні стосунки (-ків), сумир (-ру), згода, злагода. -ное положение - мирне становище, -ний стан (-ну). На -ном положении - на мирному становищі, (зап.) на стані супокою. -ный сон - тихий (лагідний) сон (р. сну). [Все лагідним сном спочивало (Вороний)]. -ное царствование - мирне царювання;

2) (мировой) мировий. -ный договор - мирова угода (умова). -ная конференция - мирова конференція. -ные переговоры - мирові пересправи (-прав), перемови (-мов), переговори (-рів). Вести -ные переговоры - провадити мирові пересправи (перемови про мир), трактувати, пактувати, переговорювати про мир з ким. -ные условия - мирові умови. [Парламент ухвалив мирові умови (Н. Рада)].

II. Мирный (от Миро) - мировий, миряний, мирний.

* * *

1) милостивий; милосердний

2) лагідний, покірний; добрий; ласкавий

3) м'який, сприятливий (про клімат)

4) родючий, плодоносний (про ґрунт)

5) мед. у легкій формі; незагрозливий (про хворобу); доброякісний (про пухлину)

* * *

1) милостивий; милосердний

2) лагідний, ласкавий

3) м`який, благодатний ( про клімат)

4) родючий, плодоносний ( про ґрунт)

5) мeд. у легкій формі; безпечний; доброякісний ( про пухлину)

1. n

1) поцілунок, цілунок; чоломкання

2) легкий (ласкавий) дотик (вітерця, хвилі)

3) легкий удар більярдних куль одна об одну

4) безе (тістечко)

5) плівка (на молоці); бульбашки (на чаї)

6) pl бризки сургучу (біля печатки)

2. v

1) цілувати (ся), чоломкати (ся); поцілувати

2) легко і ласкаво доторкнутися; пестити (щось)

3) легко зіткнутися (про більярдні кулі)

* * *

1) поцілунок, цілування

2) легкий, лагідний дотик (вітерцю, хвиль); легкий удар більярдних куль одна об одну

3) безе ( тістечко)

4) cл. піна ( на молоці)

5) цукерка

6) pl; icт. бризки сургучу ( поруч з печаткою)

1) (по) цілувати, обцілувати; (по)цілуватися

2) легко е лагідно торкнутися ( чого-небудь); пестити; злегка торкнутися один одного ( про більярдні кулі)

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);

8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.

* * *

1. n розм.

перепочинок, передишка; перекур

2. adj

1) легкий, неважкий

2) необтяжливий

3) зручний; приємний; затишний

4) невимушений, спокійний

5) неквапливий

6) поступливий, лагідний; піддатливий

7) поблажливий, стерпний

8) невимушений, природний

9) пологий, похилий (про схил)

10) заможний, багатий; забезпечений

11) в'ялий, застійний; що не має попиту (про товар); несталий (про ціну)

3. adv

1) легко, без великих зусиль

2) вільно; зручно

3) спокійно, неквапливо

* * *

1) легкий, нескладний

2) нескладний, необтяжливий

3) зручний, приємний

4) спокійний

5) неквапливий

6) поступливий; поблажливий, терпимий, толерантний

7) невимушений, природний

8) пологий, спадистий, плавний

9) забезпечений, заможний

10) aвcтpaл. байдужий

11) eк. млявий, застійний (про ринок); який не має попиту ( про товар)

1. n

1) скарб

2) коштовність, цінна річ

3) збірн. скарби

4) гроші, багатство

5) pl короткотермінові казначейські векселі

2. v

1) збирати і зберігати як скарб (тж treasure up)

2) високо цінувати

* * *

головна пов'язка; стрічка

1) збір. скарби

2) коштовність; скарб ( про людину); цінний предмет

3) гроші, багатство

4) pl; eк. короткострокові казначейські векселі

1) збирати, зберігати (скарби; тж. treasure up)

2) високо цінувати

1. n

напій з води і сколотин

2. adj

1) ввічливий; лагідний; ласкавий

2) улесливий

3) м'який (про клімат тощо)

4) заспокійливий, слабкий (про ліки)

* * *

1) ввічливий, ласкавий

2) улесливий

3) м`який ( про клімат)

4) слабкий, заспокійливий

1. n

личинка м'ясної мухи (як наживка)

2. adj

1) м'який, добрий, лагідний; ніжний, ласкавий

2) легкий, слабкий (про вітер тощо)

3) приручений; слухняний, сумирний; ручний

4) пологий

5) родовитий, знатний

6) благородний, великодушний; чемний, ґречний

3. v

1) пом'якшувати; заспокоювати

2) облагороджувати

3) приручати; об'їжджати (коня)

* * *

1) м'який, добрий; лагідний; ніжний; тихий, спокійний

2) легкий, слабкий

3) слухняний, смирний; приручений, ручний

4) пологий, положистий

5) знатний, родовитий, шляхетний

6) icт. благородний, шляхетний, великодушний; вихований, чемний

1) пом'якшувати; заспокоювати

2) облагороджувати

3) приручати; об'їжджати ( коня)

1) милостивий; милосердний

2) лагідний, ласкавий

3) м`який, благодатний ( про клімат)

4) родючий, плодоносний ( про ґрунт)

5) мeд. у легкій формі; безпечний; доброякісний ( про пухлину)

1) поцілунок, цілування

2) легкий, лагідний дотик (вітерцю, хвиль); легкий удар більярдних куль одна об одну

3) безе ( тістечко)

4) cл. піна ( на молоці)

5) цукерка

6) pl; icт. бризки сургучу ( поруч з печаткою)

1) (по) цілувати, обцілувати; (по)цілуватися

2) легко е лагідно торкнутися ( чого-небудь); пестити; злегка торкнутися один одного ( про більярдні кулі)

головна пов'язка; стрічка

1) збір. скарби

2) коштовність; скарб ( про людину); цінний предмет

3) гроші, багатство

4) pl; eк. короткострокові казначейські векселі

1) збирати, зберігати (скарби; тж. treasure up)

2) високо цінувати

1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;

2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;

3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.

* * *

1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

2)

1. n

1) тканина для прапорів

2) збірн. прапори

3) зоол. вівсянка

4) пестл. пташка, лапочка

5) ав. зворотний імельман

2. adj

1) надутий (про вітрила)

2) пухкенький, кругленький

* * *

1) зooл. вівсянка

2) лаг. ясочка, пташечка

1) тканина для прапорів, знамен

2) прапори

3) мop. флагдук

1) який напнувся ( про вітрило)

2) пухкенький, кругленький

1) ласкавий (про собаку)

2) улесливий, підлесливий; підлабузницький

* * *

1) лагідний ( про собаку)

2) раболіпний, улесливий

1) що виявляє материнське піклування; ласкавий, добрий

2) схожий на бабусю

3) надмірно дріб'язковий; що виявляє дріб'язкове опікування (про законодавство, уряд)

* * *

1) яка проявляє материнську турботу; лагідна, добра

2) схожа на бабусю

3) занадто дріб'язковий, який проявляє дріб'язкову опіку (про законодавство, уряд)

1) спілість, стиглість; м'якість; соковитість

2) витриманість (про вино)

3) добродушність, щирість

* * *

1) спілість, зрілість, м'якість, соковитість

2) витриманість ( про вино)

3) лагідність, добродушність